
Тема, яку хочемо розглянути сьогодні, є дуже актуальною, інтимізація життєдіяльності дошкільника – щирі, довірливі стосунки між дорослим і дитиною, особистісне спілкування; актуалізація проблеми статевого виховання дошкільників, необхідність врахування педагогом особливостей розвитку хлопчиків та дівчаток.
Розвиток особистості, в основі якої лежить формування людиною своїх життєвих ролей, не може бути гармонійною без гендерно-рольової соціалізації.
Винятково обдарованих дітей дуже мало, їх одиниці, а ось здібних, які потребують особистісного підходу – набагато більше. Кожен малюк до чогось здібний. Природа в кожного з нас змалечку заклала якісь здібності. І вони як зерно – або проросте на живому ґрунті й розвинеться яскрава, непересічна особистість, або всохне…
Тому ми, педагоги, прагнемо створити такі умови для наших вихованців, де б кожна дитина реалізувала свій творчий потенціал.
* Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий садок.
* Коли ви йдете повз дитячий садок, з радістю нагадуйте малюку про те, як йому пощастило – восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, – адже його прийняли в дитячий садок.
Вибір книги в першу чергу залежить від віку читача, тому давайте подивимося, що читати дітям, коли вони проходять той чи інший етап свого розвитку …
Що читати дітям раннього віку
Що читати дітям 4-го року життя
Що читати дітям 5-го року життя
Що читати дітям 6-го року життя

Що ж можна почитати дитині, щоб у неї склалося позитивне враження про дитячий садок?
У першу чергу, оповідання й вірші. На жаль, сучасна дитяча література не дуже балує нас такими творами. Найбільш послідовне зображення дитячого садка можна знайти в літературі радянського періоду. Це цикл оповідань С. Баруздіна «Світлана», Н. Калініної «Малята». Слухаючи такі твори, дитина знайомиться з особливостями дитячого садка, його режимом, людьми, які в ньому працюють, та ін. Стає зрозумілим, що в дитячому садку діти їдять, сплять, ліплять, малюють, спілкуються, гуляють, танцюють тощо. Ось, наприклад, деякі назви оповідань С. Баруздіна: «Нові книжки», «Коли не буває нудно», «За обідом», «Прогулянка», «Спати пора», «Хто скоріше підросте», «Перші букви».
