


• Активна мовна практика: Розмовляйте з дитиною під час всіх діяльностей. Наприклад, коли готуєте їжу, можете сказати: “О, дивись, я наливаю воду у чайник. Що ми робимо з водою? Правильно, будемо чай заварювати!”
• Використання правильних фраз: Якщо дитина говорить “мама” ви можете відповісти: “Так, дорога, я тут. Що ти хочеш?” Таким чином, ви розширюєте її мовлення.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Відкриті питання: Замість “Ти граєш?” ви можете запитати: “Що ти робиш у своїй кімнаті?”. Це допоможе дитині використовувати більше слів у відповіді.
• Витримуйте паузу: Під час спілкування з дитиною робіть паузи, щоб вона мала час відповісти. Наприклад, “Давай подумаємо, що це за звук? …” – і почекайте на відповідь.
• Розповідь історій: Розкажіть коротку історію, а потім попросіть дитину розповісти її вам або комусь іншому.
• Збагачення словникового запасу: Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «мʼяч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч».
• Слухайте звуки і шуми: Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Ігрові заняття: Робіть заняття цікавими іграми, де дитина буде багато говорити, наприклад, “драматизація” чи “ігра в магазин
• Увага до раннього розвитку: Звертайте увагу на розвиток мовлення дитини з самого народження. Навіть найпростіші розмови із малюком мають велике значення для її мовного розвитку.
Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».
Ці прості поради допоможуть вашій дитині розвивати мовлення та здобувати навички, які будуть корисні у подальшому навчанні в школі!
Мова — тонкий психологічний процес, який формується в перші роки життя. Процес становлення мови дуже індивідуальний і залежить від багатьох факторів:
Чи потрібно фізичне виховання для дошкільнят? Дитина і так цілий день у русі, думають деякі батьки. Такі міркування помилкові. Адже доведено: фізичні вправи зміцнюють м’язи, кістки, позитивно впливають на діяльність всіх внутрішніх органів, особливо – серця і легень. Завдяки регулярним заняттям фізкультурою у дитини значно збільшується обсяг легень, дихання стає більш глибоким, отже – збільшується кількість кисню, що надходять до організму. А це – запорука повноцінного кровообігу.
Якщо у малюка погано розвинена грудна клітка, дихає він поверхово, значить є небезпека виникнення недокрів’я та інших захворювань. Дуже гостро реагують на нестачу кисню клітини головного мозку. У дітей виникає запаморочення, роздратованість, головний біль.
Без повноцінного фізичного навантаження залишається порівняно маленьким і слабким серце, найменше перенапруження може призвести до розладу його діяльності.
Фізичні вправи корисно впливають і на діяльність травного тракту, печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції, сприяють вдосконаленню координації рухів, позитивно впливають на розвиток центральної нервової системи.
Отже, день дитини має починатися з ранкової зарядки і стати неодмінною складовою частиною режиму дня.
Вчені встановили, що чіткий ритм забезпечує нормальний перебіг життєвих процесів, сприяє виникненню стійких позитивних, здорових звичок. Якщо дитину не привчати до режиму, вона капризує, спить неспокійно, апетит у неї поганий.
Але фізичні вправи для дітей мають бути простими, доступними. Дошкільнятам не слід пропонувати вправи з важкими предметами, гантельну гімнастику, бо м’язи у них ще слабкі, а непосильні вправи можуть негативно вплинути на серцеву діяльність. Щоб малюкам було цікаво, придумайте вправи з різними іграшками – прапорцями, обручами, м’ячами та іншими. Обіграйте кожну фізичну вправу, створіть ігрову ситуацію, цікаву і корисну для дітей.
Такі фізичні рухи, вправи і ситуації краще засвоюються дітьми, використовуються у повсякденному житті, бо це урізноманітнює і робить цікавою діяльність дитини. Ранкова зарядка може перетворитися на захоплюючу гру-казку або розповідь, наприклад, прогулянка чи мандрівка до лісу чи знайомство з різними тваринами, казковими героями тощо.
Тому потрібно звертати увагу на організацію і проведення фізичних вправ як у режимі дня дошкільника, так і у повсякденному житті. Рухаючись, дитина розвивається, навчається життєвонеобхідним рухам. А це дуже важливо для подальшого життя і розвитку.
Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухової діяльності, повсякчас регулювати їхню активність та завжди схвалювати прояви самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід кожного малюка окремо, рівень рухливості, здібності та природні можливості.
Обсяг рухової активності на день становить:
для дітей раннього віку – до 3-х годин
для дітей молодшого дошкільного віку – 3-4 години
для дітей старшого дошкільного віку – 4-5 годин
Від нашого дихання залежить наше здоров’я. Частота і глибина вдихів та видихів впливають на всі функції організму. Процес дихання нерозривно пов'язаний із кровообігом, обміном речовин та енергії в організмі, а також із важливими функціями – сном, пам’яттю, емоційним тонусом, працездатністю, фізіологічними резервами організму, його адаптивною здатністю.
Отже, дихання – основа нашого життя та здоров’я, найважливіша функція та потреба організму.
Керувати диханням не важко – треба лише навчитися виконувати спеціальні дихальні вправи. Дихальні вправи примушують працювати більшу частину легень, тим самим збільшуючи кількість кисню, що надходить у кров, а отже, запобігають розумовій та фізичній утому.

Часто ми сприймаємо здоров’я як щось належне, але насправді це найцінніший ресурс, який закладається саме зараз – у дошкільному віці.
Чому важливо дбати про здоров’я саме змалку?
Збереження здоров’я - це не про лікування хвороб, а про щоденну турботу, правильний ритм життя.
ЯК МОЖНА ЗАРАЗИТИСЬ КОРОМ
Вірус дуже швидко поширюється – він передається при розмові, кашлі, чханні чи будь-якому тісному контакті з хворим. Як тільки у людини з’являються перші ознаки вірусу – вона вже поширює інфекцію. Інкубаційний період триває від 7 до 21 днів. При цьому інфекція дуже швидко поширюється, тож з потоком повітря вірус може навіть поширитись у сусідні приміщення, наприклад через вікна, вентиляцію тощо.
СИМПТОМИ КОРУ У ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ
Найчастіше кором хворіють діти та підлітки, однак, якщо щеплення не було, то заразитись може і дорослий. Перші тривожні ознаки небезпечного вірусу – людина стає млявою, у неї порушується сон, знижується апетит. Пізніше з’являється нежить та кашель, а також підвищується температура. Однак, вже через кілька днів температура знижується, а от кашель та нежить не проходять, а навпаки посилюються. В цей період в людини стають чутливими очі, важко дивитись на світло, інколи доходить до запалення ока (кон’юнктивіт). Часто ці симптоми можна сплутати зі звичайною застудою чи грипом. При цьому на внутрішній стороні щік, а іноді й губ, вже з’являються дрібненькі цятки. Це вже одна із основних ознак, що в хворого таки кір.

